Як Держбанк «пробачив» іпотеку у Дніпрі на 300 мільйонів забудовнику-сепаратисту, а дніпровська братва користується

Держбанк «пробачив» іпотеку у Дніпрі на 300 мільйонів забудовнику-сепаратисту з окупованого Криму. Як це можливо? Запитати варто у сепаратиста Володимира Константинова, який у 2019 році став головою нелегітимного парламенту анексованого Криму. Фірма цього зрадника ТОВ «Консоль ЛТД» разом із ТОВ «Люкс» свого часу позичили у державного «Укрексімбанку» 300 мільйонів гривень, і витратили їх на будівництво багатоповерхового комплексу у Дніпрі. Кредит не повертали, а будівлею користуються до сьогодні на власний розсуд дніпровські авторитети.

Про це дізналися журналісти телеканалу ДніпроTV, передає Gorsovet.

На початку 2004 року названі фірми уклали договір про будівництво об'єкту «Сіті Центр» у Дніпрі. У березні 2008-го схема почала працювати: «Консоль» уклала генеральну угоду з «Укрексімбанком», внаслідок чого отримала можливість вивести до трьохсот мільйонів гривень, за тодішнім курсом близько 60 мільйонів доларів. А контролював «Консоль» відомий сепаратист та зрадник Володимир Константинов. Ділянку обрали не де-небудь, а у центрі міста – на вулиці Яворницького, в районі будинку 72-А. 

Фірми ділять між собою долі участі, одна – орендує землю, інша відповідає за умовні будматеріали. І тут цікаво, бо юридично об’єкта ще не існує, але «Укрексімбанк» укладає договір іпотеки на, по факту, права користування землею, а ніяк не реальну забудову.

Однак, гроші у держави сепаратисти-забудовники взяли, будівлю вигнали і…уступили права замовника-забудовника на об'єкт незавершеного будівництва та будмайданчик новоствореному ЖБК «Сіті-Центр» - спеціально утвореному для оборудки – він надалі теж фігурує у судових справах, бо утворили його з фізосіб які умовно «скинулись» на новобуд раніше. 

При получении земельных участков в аренду, и постройке имущества в виде торгового центра, возникла такая схема, потому что иначе невозможно было поучить эти 300 миллионов. Право аренды участков можно передавать в ипотеку, в связи с чем что было сделано: для того чтобы передать его в ипотеку и зарегистрировать, то есть под это всё делается описание имущества торгового центра, делается техпаспорт, вносится в договор ипотеки вместе с земельными участками. А участки имеют право коммунальной собственности. И под это банк выдаёт 300 миллионов долларов, они выводятся, и предприятие банкротится. Но при этом ещё привлекли четырёх физлиц, которые тоже хотели участвовать в постройке этого здания, и которым было обещано, что они получат свои квадратные метры. Я думаю, что там было это согласовано, потому что банк бы такую ипотеку не пропустил", - пояснює адвокат Дмитро Бутко.

Договір, звичайно виявився недійсним, бо ж іпотеку дали під права користування землею, а не щось конкретне. Предмету договору – не існує, повертати гроші – ніхто не буде – ні з чого. Мабуть, щоб не бути запідозреним у чомусь протизаконному, державний «Укрексімбанк» продемонстрував своє бажання якось вирішити проблему, і підготував судовий позов на ці дії. 

Первые начали судится – это физлица, которые пострадали, они начали отменять договор ипотеки, так как основанием было то, что заложили в ипотеку, того – чего не было. Потому, что имущество является имуществом, когда вводится в эксплуатацию и происходит регистрации права собственности. После чего судится начал сам банк. Имущество, которое находится здесь на момент ипотеки, оно еще не было имуществом, и поэтому на него взыскать невозможно, ну не было оно имуществом еще тогда, оно было написано, что там имущество, но имущества там не было", - говорить адвокат.

Вже в 2016 році ЖБК передав дані права третій за рахунком юридичній особі — ТОВ «Дельмар Люкс» — який став власником. Хоча у реєстрі зафіксована справа про визнання незаконною і скасування рішення держреєстратора, і виїмку майна, але «Сіті-центр» у 2019 році офіційно ввели в експлуатацію під цією фірмою. Все ж бо «Консоль» збанкрутувала, майно її розпродали, «Сіті-Центр» отримав нове життя як вже реальний об’єкт незавершеного будівництва, і дістався «Дельмар Люкс». Примітно, що підприємство ТОВ «Дельмар Люкс» тепер теж перебуває у процедурі банкрутства.

Того ж року «Укрексімбанк» формально спробував стягнути борги забудовника через суд. І тут увага: служителі Феміди вирішили зобов'язати бенефіціарів «Консолі» розрахуватися…шляхом примусового продажу її нерухомості в вже окупованому Криму.

Зрозуміло, що з рішення українського суду на де-факто анексованій території просто посміялися

Так, как имущество было не зарегистрировано банк начала искать зарегистрированное имущество, которое является в собственности. И накладывать на него взыскания, и так как это ипотека, и если не выполняются условия по ипотеке, то накладываются взыскания на это имущество. А так как его там не было: оно было физически, но не юридически, начали искать другое, которые было в Крыму. Наложили на него взыскание, физически им воспользоваться невозможно, руководство банка прикрыло себя решениями судов, что их выполнить невозможно. Но формальность была соблюдена, и так всё это и закончилось.   

Сума, яку заборгувала компанія Константинова, вчетверо перевищила її статутний капітал. Тільки вже згаданому тут «Укрексімбанку» ТОВ «Консоль» та її «дочірні» фірми заборгували, за різними оцінками, до 750 млн. гривень. А винен Костянтинов далеко не тільки йому. 

Константинов поки живий і в Криму, а будівля стоїть і експлуатується. То хто виграв від реалізації схеми і нею користується?

У Дніпрі криміналітет зберігся. Але в останні часи, особливо після 14 року ситуація почала змінюватися, тому що запит був не просто на благодійників, які роздають і гречку і ставлять білборлди по країні, а на людей, які показали свою можливість захищати це місто та цю країну. Особливо коли дніпряни відчули, що війна близько, за межами області вже російські криміналітети, там вже кримінальні республіки. І звичайно ці люди почали втрачати вплив і владу. А що робити їм , щоб повернутися? Можливо домовлятись з тими, хто може цю владу захопити і з ними знову можна домовитись, тим паче вони дивляться на ЛНР, ДНР так звані. А там саме ставка окупантів була на кого? На кримінал. На людину яка ще вчора там мила машини чи була кримінальним авторитетом, чи бізнесмен з 90-тих – їм дають зброю в руки. Заради збагачення, заради влади – вони готові домовитись з будь-ким. От сьогодні з українською владою їм домовлятися доволі важко – особливо з лідерами місцевих самоврядувань, яких обрали на виборах. Що стосується, наприклад, Дніпра. А завтра прийде нова влада – російський окупант і вони з ними домовляться. У них же немає ідеології, вони ж реально не є патріотами, вони є патріотами тільки свого злочинного групування та своїх активів, нічого іншого. Тому їм все одно з ким. Вони відчули, що це нова можливість.

У хмарочосі в центрі Дніпра по-господарськи розмістилися структури нікого іншого, як Олександра Петровського, відомого у Дніпрі мецената-авторитета Наріка. Наприклад, компанія «Бізнес-Центр «Люкс», бенефеціар у ній Петровський, а засновниця – мати його правої руки, Еміля Арутюняна. 

Там же розміщений телеканал Д1, який так хвалив Тім Вайт у своїх замовних фільмах про партизанів «Озерки» у Дніпрі. Цікаво, чому тамчешні чесні й принципові журналісти не розслідували, що базуються у будівлі за 300 мільйонів гривень, які вкрали в українців російські гауляйтери?

Збіг це, чи прямі докази співучасті в афері – вирішуйте самі, а краще нехай це вирішать десь в ДБР. За ті гроші можна було б придбати 30 тисяч броніків американського стандарту і стільки ж касок для ЗСУ. До того ж 80% кредитів «Укрексімбанку» і «Ощадбанку» мертвонароджені, і не повертались ніколи в казну. При цьому звітуючи про дофінансування, наприклад того ж Укрексіму, на 15 мільярдів гривень, про що думали в НБУ? Виходить Нацбанк спостерігав як його структури «прощають» сотні і сотні мільйонів нечистим на руку бізнесменам, заспокоюючись або заздалегідь програшними, або де-факто нездійсненними рішеннями. Але нічого, час від часу там де треба – розпускається БАВОВНА.

Раніше ми повідомляли, Як дніпровська братва видала футбольного коментатора за політичного експерта, а він знайшов "зраду" у Дніпрі.

Як дніпровська братва пов'язана з підозрюваним у держзраді екс-генералом СБУ.